фельдшер
ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч.
Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах.
Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар);
Фельдшер зробив укол (В. Кучер);
– Геть з очей моїх! – кричала нерозкаяна грішниця при фельдшері Привалові, який саме заходився міряти їй температуру (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)