фельдшер —
фе́льдшер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
фельдшер —
[фел'джшеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
фельдшер —
Підлікар, див. фершал
Словник чужослів Павло Штепа
фельдшер —
ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар); Фельдшер зробив укол (В. Кучер); – Геть з очей моїх!...
Словник української мови у 20 томах
фельдшер —
-а, ч. Медичний працівник із середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фельдшер —
ФЕ́ЛЬДШЕР (помічник лікаря), ПІДЛІ́КАР заст., ЛІКПО́М заст. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар); Хворий був транспортований у санчастину свого полку. Тут його оглянув черговий лікпом (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови
фельдшер —
ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (Гончар, III, 1959, 353); Фельдшер зробив укол (Кучер, Вогник, 1952, 39).
Словник української мови в 11 томах