фельдшер
ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах.
Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (Гончар, III, 1959, 353);
Фельдшер зробив укол (Кучер, Вогник, 1952, 39).
Словник української мови (СУМ-11)