феод
ФЕО́Д, у, ч.
У Західній Європі в період феодалізму – земля, а іноді посада та прибутки, які одержував васал від свого сеньйора в спадкове володіння з умовою виконання певних обов'язків (військової служби, грошової допомоги тощо); лен.
Васал одержував від сеньйора своє земельне володіння – феод (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)