феод
ФЕО́Д, у, ч. У Західній Європі в період феодалізму — земля, а іноді посада та прибутки, які одержував васал від свого сеньйора в спадкове володіння з умовою виконання певних обов’язків (військової служби, грошової допомоги тощо); лен.
Васал одержував від сеньйора своє земельне володіння — феод (Іст. середніх віків, 1955, 35).
Словник української мови (СУМ-11)