ферділь

ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал.

Міра сипких тіл – четверик.

Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь – дерев'яна діжечка з одним вухом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ферділь — фе́рділь іменник жіночого роду міра сипних тіл діал.  Орфографічний словник української мови
2. ферділь — див. ферделинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ферділь — ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал. Міра сипких тіл — четверик. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь — дерев’яна діжечка з одним вухом (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).  Словник української мови в 11 томах
4. ферділь — Ферділь, -лі ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74.  Словник української мови Грінченка