фередже
ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с.
Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі.
Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (М. Коцюбинський);
Жінки в білих фередже, із закритими обличчями приходили до фонтана (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)