фередже

ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с. Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі.

Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (Коцюб., І, 1955, 397);

Жінки в білих фередже, із закритими обличчями приходили до фонтана (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).

Значення в інших словниках

1. фередже — фередже́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фередже — ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с. Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі. Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (М. Коцюбинський); Жінки в білих фередже, із закритими обличчями приходили до фонтана (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. фередже — невідм., с. Вид плаща, яким жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови