Орфографічний словник української мови

фередже

фередже́

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фередже — ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с. Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі. Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (М. Коцюбинський); Жінки в білих фередже, із закритими обличчями приходили до фонтана (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  2. фередже — невідм., с. Вид плаща, яким жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фередже — ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с. Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі. Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах