ферментний

ФЕРМЕ́НТНИЙ, а, е, хім., біол.

Стос. до ферментів (у 1 знач.).

Мечников створив основи ферментної теорії імунітету, вважаючи фагоцитоз за внутрішньоклітинне травлення (з наук. літ.);

// Який відбувається з участю ферментів.

Дослідженнями останніх років установлено ряд особливостей хімічного складу й ферментної активності м'язів при експериментальній м'язовій дистрофії (з наук. літ.);

// Який є ферментом.

Саме ферментні білки – каталізатори всіх реакцій обміну речовин – приводять у рух найскладнішу машину життя (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ферментний — ферме́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ферментний — [феирментнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. ферментний — -а, -е, хім., біол. Стос. до ферменту (у 1 знач.). || Який відбувається з участю ферментів. || Який є ферментом. Ферментні отрути — хімічні сполуки, які при взаємодії з ферментом пригнічують його каталітичну активність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ферментний — ФЕРМЕ́НТНИЙ, а, е, хім., біол. Стос. до ферменту (у 1 знач.). Мечников створив основи ферментної теорії імунітету, вважаючи фагоцитоз за внутрішньоклітинне травлення (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 310); // Який відбувається з участю ферментів.  Словник української мови в 11 томах