Словник української мови у 20 томах

ферменти

ФЕРМЕ́НТИ, і́в, мн. (одн. ферме́нт, у, ч.)

1. біол., хім. Складні білкові речовини тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензими.

У людини чудовий набір ферментів травлення, які розкладають білки, жири і вуглеводи (з наук.-попул. літ.);

Зерно кукурудзи багате на вітаміни .. Чимало в ньому ферментів – важливих органічних активаторів (з наук.-попул. літ.).

2. перен., перев. одн. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь.

Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. Якийсь фермент. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті (М. Коцюбинський);

Мовні елементи народно-поетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (М. Рильський).

△ (1) Протеоліти́чні ферме́нти – те саме, що протеа́зи;

(2) Сичу́жний ферме́нт – фермент, що міститься в слизовій оболонці та соку сичуга молодих жуйних тварин, які ще живляться молоком, і спричинює швидке зсідання молока; широко використовується у сироварінні.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ферменти — ферме́нти (від лат. fermentum – закваска) специфічні білкові речовини, які зумовлюють біохімічні перетворення в організмах в процесі обміну речовин. Препарати Ф. широко застосовують у медицині, харчовій та легкій промисловості. Інша назва – ензими.  Словник іншомовних слів Мельничука