фершал
ФЕ́РШАЛ, а, ч., заст., розм.
Фельдшер.
Два дні нездужала та мучилась бідна Соломія. Роман хотів їхати по доктора до Білої Церкви, але фершал сказав, що вже й доктор нічого не поможе (І. Нечуй-Левицький);
– Його Ксенька напоролась ногою на залізні граблі, і треба фершала кликать... (М. Коцюбинський);
І саме в цей час увійшов дуже сквапно фершал у палату (Т. Осьмачка);
– Ми встанемо ще дужчим полком, фершале, губити людей нам не випадає, а тифозних ізолюй від загону (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)