фершал
ФЕ́РШАЛ, а, ч., заст., розм. Фельдшер.
Два дні нездужала та мучилась бідна Соломія. Роман хотів їхати по доктора до Білої Церкви, але фершал сказав, що вже й доктор нічого не поможе (Н.-Лев., VI, 1966, 416);
— Його Ксенька напоролась ногою на залізні граблі, і треба фершала кликать… (Коцюб., II, 1955, 386);
— Ми встанемо ще дужчим полком, фершале, губити людей нам не випадає, а тифозних ізолюй від загону (Ю. Янов., І, 1954, 284).
Словник української мови (СУМ-11)