фершалка

ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм.

1. Жін. до фе́ршал.

Мама перев’язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Янов., II, 1954, 19).

2. Дружина фершала.

По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть.

Значення в інших словниках

1. фершалка — фе́ршалка іменник жіночого роду, істота розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. фершалка — ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм. 1. Жін. до фе́ршал. Мама перев'язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Яновський). 2. Дружина фершала. По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть.  Словник української мови у 20 томах
3. фершалка — -и, ж., заст., розм. 1》 Жін. до фершал. 2》 Дружина фершала.  Великий тлумачний словник сучасної мови