фершалка

ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм.

1. Жін. до фе́ршал.

Мама перев'язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Яновський).

2. Дружина фершала.

По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть.

Значення в інших словниках

1. фершалка — фе́ршалка іменник жіночого роду, істота розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. фершалка — -и, ж., заст., розм. 1》 Жін. до фершал. 2》 Дружина фершала.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фершалка — ФЕ́РШАЛКА, и, ж., заст., розм. 1. Жін. до фе́ршал. Мама перев’язувала мене сама, ходила ще старенька фершалка (Ю. Янов., II, 1954, 19). 2. Дружина фершала. По чоловікові люди її фершалкою і досі звуть.  Словник української мови в 11 томах