фестон

ФЕСТО́Н, а, ч.

1. Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, скатертини, сукні тощо).

Надіває [панночка] на Андрія серпанкову шемізетку [сорочку] з фестонами, гаптованими золотом (О. Довженко);

// Такого вигляду оздоба на чомусь.

– Ліс недалеко, зелених гілляк там багато, можна наробити дубових вінців та фестонів. Браму треба буде обвішати флагами [прапорами] (І. Франко);

Орнамент складається з трьох трикутних фестонів із зрізаними вершинами, що йдуть по тілу посудинки і зроблені борозенкою (з наук. літ.);

* У порівн. Біле павутиння фестонами висіло вгорі, гойдалось од найменшого руху повітря (М. Коцюбинський).

2. Живописна, ліпна й т. ін. оздоба, що має вигляд зубчастого або хвилястого візерунка, гірлянди тощо; один із виступів, зубчиків такої оздоби.

Не менш цікаві в соборі св. Юра дияконські двері .. Двері обрамлені рокайлевим орнаментом з вогниками і фестонами квітів (з наук. літ.);

* У порівн. У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город, наліво стелились зелені луки і вигинались фестони лісу (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. фестон — Фесто́н: — плетиво у вигляді ланцюжка з квітів, орнаменти такої ж форми [31]  Словник з творів Івана Франка
2. фестон — фесто́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. фестон — фестон гірлянда (ст): Коли наблизився день приїзду гостя, старші кляси гімназії прибирали сходи фестонами зі смеречини (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. фестон — -а, ч. 1》 Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, сукні тощо). || Такого вигляду оздоба на чомусь. 2》 Живописна, ліпна й т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фестон — фесто́н (фраиц. feston, з італ. festone, від festa – свято) 1. Живописна або скульптурна прикраса у вигляді зубчастого чи хвилястого візерунка. 2. Зубчики на краях завіси, жіночого плаття.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фестон — ФЕСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий, зубчастої або округлої форми, виступ, низкою яких оздоблюють краї чого-небудь (завіси, скатертини, сукні тощо). Надіває [панночка] на Андрія серпанкову шемізетку з фестонами, гаптованими золотом (Довж.  Словник української мови в 11 томах
7. фестон — (фр. < італ. — гірлянда, свято) 1. Зубчастий профіль архітектурного елементу. 2. Прикраса у вигляді зубчастого, хвилястого мережива або язикоподібного зубця з китичкою, який часто вживається у ламбрекенах.  Архітектура і монументальне мистецтво