фламандці

ФЛАМА́НДЦІ, ів, мн. (одн. флама́ндець, дця, ч.; флама́ндка, и, ж.).

Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.

Фламандці живуть на півночі [Бельгії]. Це нащадки германських племен. Вони говорять фламандською мовою, яка близька до голландської;

В мові – ритміка Верхарна, Рубенс – мабуть в тому є, Що зирне фламандка гарна Й вас до місця прикує (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. фламандці — -ів, мн. (одн. фламандець, -дця, ч.; фламандка, -и, ж.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. фламандці — Народ, який мешкає в Пн. Бельгії (5,7 млн.), Пн.-Сх. Франції, також у США, Канаді; за культурою і походженням близькі до голландців; національні суперечки з валлонами; мова фламандська.  Універсальний словник-енциклопедія
3. фламандці — ФЛАМА́НДЦІ, ів, мн. (одн. флама́ндець, дця, ч.; флама́ндка, и, ж.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.  Словник української мови в 11 томах