фламандці
фла́мандці
-ів, мн. (одн. фламандець, -дця, ч.; фламандка, -и, ж.).
Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.
Великий тлумачний словник сучасної української мови