фламандці

ФЛАМА́НДЦІ, ів, мн. (одн. флама́ндець, дця, ч.; флама́ндка, и, ж.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.

Фламандці живуть на півночі [Бельгії]. Це нащадки германських племен. Вони говорять фламандською мовою, яка близька до голландської (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 96);

В мові — ритміка Верхарна, Рубенс — мабуть в тому є, Що зирне фламандка гарна Й вас до місця прикує (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 113).

Значення в інших словниках

1. фламандці — ФЛАМА́НДЦІ, ів, мн. (одн. флама́ндець, дця, ч.; флама́ндка, и, ж.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.  Словник української мови у 20 томах
2. фламандці — -ів, мн. (одн. фламандець, -дця, ч.; фламандка, -и, ж.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фламандці — Народ, який мешкає в Пн. Бельгії (5,7 млн.), Пн.-Сх. Франції, також у США, Канаді; за культурою і походженням близькі до голландців; національні суперечки з валлонами; мова фламандська.  Універсальний словник-енциклопедія