фонація
ФОНА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини.
При фонації, тобто звучанні голосу, голосові зв'язки, внаслідок повороту черпакуватих хрящів, зближаються, а голосова щілина звужується або навіть щільно змикається (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)