Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
фонація —
фона́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
фонація —
(від гр. phone — голос) — складний нервово-руховий процес взаємодії усіх органів і систем голосового апарату, який за участю та під контролем центральної нервової системи забезпечує естетично повноцінне звуковидобування і високу акустичну якість співу.
Словник-довідник музичних термінів
фонація —
ФОНА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини.
Словник української мови у 20 томах
фонація —
фона́ція (від грец. φωνή – звук) утворення звуків та вимова їх.
Словник іншомовних слів Мельничука
фонація —
ФОНА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини.
Словник української мови в 11 томах