фортечний
ФОРТЕ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до форте́ця 1.
Далеко, далеко, серед пісків, майоріли фортечні вали (В. Козаченко);
Чахкаючі удари мінометів, лункі постріли сорокап'яток губилися в важкому позіханні фортечних гармат-велетнів (О. Гончар);
Після приєднання Криму до Росії в 1783 році Перекоп як укріплення втрачає своє значення, його фортечні споруди поступово занепадають (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Влаштувалися в маленькій кімнатці – колишній келії чоловічого монастиря, склепистій, з товстенними, ніби фортечними, стінами (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)