фотокартка

ФОТОКА́РТКА, и, ж.

Картка з фотографічним зображенням кого-небудь; фотографічна картка, фотографія (у 2 знач.).

Господиня .. взяла фотокартку, подала йому. – Оце найостанніша (А. Головко);

У мене збереглась старенька, пожовкла від давнини фотокартка брата Олександра (Д. Ткач);

Жорж почав працювати .. Друкував фотокартки, промивав негативи (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. фотокартка — фотока́ртка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фотокартка — див. фотографія  Словник синонімів Вусика
3. фотокартка — -и, ж. Картка з фотографічним зображенням кого-небудь; фотографічна картка, фотографія (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фотокартка — ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини).  Словник синонімів української мови
5. фотокартка — ФОТОКА́РТКА, и, ж. Картка з фотографічним зображенням кого-небудь; фотографічна картка, фотографія (у 2 знач.). Господиня.. взяла фотокартку, подала йому.  Словник української мови в 11 томах