фотокартка
ФОТОКА́РТКА, и, ж. Картка з фотографічним зображенням кого-небудь; фотографічна картка, фотографія (у 2 знач.).
Господиня.. взяла фотокартку, подала йому. — Оце найостанніша (Головко, І, 1957, 277);
У мене збереглась старенька, пожовкла від давнини фотокартка брата Олександра (Ткач, Моряки, 1948, 30);
Жорж почав працювати.. Друкував фотокартки, промивав негативи (Донч., V, 1957, 379).
Словник української мови (СУМ-11)