фрагментарний

ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е.

1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами.

Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Леся Українка);

Фрагментарний характер твору (з публіц. літ.).

2. перен. Уривчастий, неповний.

Соціалістичні тенденції в середовищі західних українців були сильними, хоч і фрагментарними (з наук. літ.);

Фрагментарна форма коломийок.

Значення в інших словниках

1. фрагментарний — фрагмента́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фрагментарний — Частковий  Словник чужослів Павло Штепа
3. фрагментарний — -а, -е. 1》 Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. 2》 перен. Уривчастий, неповний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фрагментарний — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови
5. фрагментарний — ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах