фрамуга

ФРАМУ́ГА, и, ж.

1. Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється.

Катя рвучко відчинила на себе знайомі двері зі скляною фрамугою (О. Гуреїв);

Через оставлену над вікном підняту фрамугу долітали окремі голоси та одноманітний рівний шум дощу чи гомону соснового бору довкола будинку (П. Панч).

2. діал. Ніша.

І, схилившись удвоє, сторож уліз в якусь ніби нору, ніби фрамугу, вибиту в стіні (І. Франко);

Часом з'являвся несподівано у фрамузі стіни фонтан, весь покарбований написами з корану, обліплений весь дітворою (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. фрамуга — Фраму́га: — заглиблення в мурі [VI] — заглиблення в стіні для погрудь, ваз тощо [IV] — ніша, вибоїна [V,VIII] — тут: ніша [51] — Фрамуга — заглиблення в стіні < польськ. framuga < нім.  Словник з творів Івана Франка
2. фрамуга — фраму́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. фрамуга — [фрамуга] -гие, д. і м. -уз'і  Орфоепічний словник української мови
4. фрамуга — -и, ж. 1》 Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. 2》 діал. Ніша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фрамуга — ФРАМУ́ГА, и, ж. 1. Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. Катя рвучко відчинила на себе знайомі двері зі скляною фрамугою (Гур., Життя..  Словник української мови в 11 томах
6. фрамуга — (польс.) 1. Верхня частина вікна, що звичайно не відкривається. 2. Засклена рама над дверима. 3. Карниз для штори вгорі нерухомої рами.  Архітектура і монументальне мистецтво
7. фрамуга — Фрамуга, -ги ж. Инша. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка