фрамуга
ФРАМУ́ГА, и, ж.
1. Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється.
Катя рвучко відчинила на себе знайомі двері зі скляною фрамугою (О. Гуреїв);
Через оставлену над вікном підняту фрамугу долітали окремі голоси та одноманітний рівний шум дощу чи гомону соснового бору довкола будинку (П. Панч).
2. діал. Ніша.
І, схилившись удвоє, сторож уліз в якусь ніби нору, ніби фрамугу, вибиту в стіні (І. Франко);
Часом з'являвся несподівано у фрамузі стіни фонтан, весь покарбований написами з корану, обліплений весь дітворою (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрамуга — Фраму́га: — заглиблення в мурі [VI] — заглиблення в стіні для погрудь, ваз тощо [IV] — ніша, вибоїна [V,VIII] — тут: ніша [51] — Фрамуга — заглиблення в стіні < польськ. framuga < нім. Словник з творів Івана Франка
- фрамуга — фраму́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фрамуга — [фрамуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
- фрамуга — -и, ж. 1》 Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. 2》 діал. Ніша. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрамуга — ФРАМУ́ГА, и, ж. 1. Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. Катя рвучко відчинила на себе знайомі двері зі скляною фрамугою (Гур., Життя.. Словник української мови в 11 томах
- фрамуга — (польс.) 1. Верхня частина вікна, що звичайно не відкривається. 2. Засклена рама над дверима. 3. Карниз для штори вгорі нерухомої рами. Архітектура і монументальне мистецтво
- фрамуга — Фрамуга, -ги ж. Инша. Подольск. г. Словник української мови Грінченка