фрамуга
Фраму́га:
— заглиблення в мурі [VI]
— заглиблення в стіні для погрудь, ваз тощо [IV]
— ніша, вибоїна [V,VIII]
— тут: ніша [51]
— Фрамуга — заглиблення в стіні < польськ. framuga < нім. Brandbogen: «В її прегрубих, почорнілих від старості стінах було всюди повно ніш і фрамуг, у яких стояли тепер полиці з книжками» (33) пояснена словами: «ніша, вибоїна» (489). Останнє слово тут зайве, бо не відповідає дійсності. Вибоїна в словнику сучасної української літературної мови викладена російським «выбоина», яке в російській мові значить «углубление, сделанное ударами на поверхности чего- либо, яма, образованная на дороге от частой езды, ухаб». Таке значення фрамузі не відповідає, бо вона є заглибленням, зробленим спеціально під час спорудження будинку, а не випадковим, викликаним ударами, кулями тощо. [MО,V]
Значення в інших словниках
- фрамуга — фраму́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фрамуга — [фрамуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
- фрамуга — ФРАМУ́ГА, и, ж. 1. Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. Катя рвучко відчинила на себе знайомі двері зі скляною фрамугою (О. Словник української мови у 20 томах
- фрамуга — -и, ж. 1》 Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. 2》 діал. Ніша. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрамуга — ФРАМУ́ГА, и, ж. 1. Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється. Катя рвучко відчинила на себе знайомі двері зі скляною фрамугою (Гур., Життя.. Словник української мови в 11 томах
- фрамуга — (польс.) 1. Верхня частина вікна, що звичайно не відкривається. 2. Засклена рама над дверима. 3. Карниз для штори вгорі нерухомої рами. Архітектура і монументальне мистецтво
- фрамуга — Фрамуга, -ги ж. Инша. Подольск. г. Словник української мови Грінченка