франтуватий

ФРАНТУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що франтівськи́й.

Якась з артисток натягнула поверх свого пальта франтуватий піджачок Голохвостого (Ю. Мартич);

– Стій! – крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (З. Тулуб);

Шеф “організаціон Тодт”, франтуватий, уже лисий і золотозубий панок, привіз з собою навіть якусь високу і страшенно худющу фрау (В. Козаченко);

Його [Настаса Парамоновича] франтуватий посріблений жмуток вусів химерно, з підсмиком випинався вгору (Яків Баш);

// Власт. франту.

Франтуватий вигляд.

Значення в інших словниках

1. франтуватий — франтува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. франтуватий — -а, -е. 1》 Який полюбляє франтити, який має вигляд франта. || Власт. франту. Франтуватий вигляд. 2》 Те саме, що франтівський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. франтуватий — ФРАНТІВСЬКИ́Й (про одяг, вигляд і т. ін.), ФРАНТУВА́ТИЙ, ФАТІВСЬКИ́Й розм. (властивий фату); СТИЛЯ́ЖНИЙ розм. (такий, який мають, носять стиляги). Заробляють вони, мабуть, непогано, але навряд щоб справляли синові отакі франтівські черевики (О.  Словник синонімів української мови
4. франтуватий — ФРАНТУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який полюбляє франтити, який має вигляд франта. — Стій! — крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385); Шеф «організаціон Тодт», франтуватий, уже лисий і золотозубий панок...  Словник української мови в 11 томах