франтувато
ФРАНТУВА́ТО, присл.
Як франт, як властиво франтові.
Дивно й смішно було дивитись на братків Клумаків, коли вони в неділю йшли до церкви. Франтувато зодягнений Гаврило і, ніби лантух, поруч нього Дмитро, що до того ж усе чухався й чухався (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)