фратрія
ФРА́ТРІЯ, ї, ж.
У стародавніх греків – спочатку первісний рід, згодом об'єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника.
Основною функцією роду було регулювання шлюбних та міжродових відносин. Декілька родів могли створювати більш значну, здебільшого теж екзогамну єдність, яку етнологи називають фратрією (з наук. літ.);
Родові об'єднання типу фратрії були в багатьох народів (напр., пеласгів, ірокезів) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)