фрау

ФРА́У, невідм., ж.

Уживається при звертанні до заміжньої жінки в німців, а також при називанні її імені та прізвища.

– Однаково, я не наважуся назвати Вас фрау, бо ваше серденько ще, безумовно, не пізнало справжнього жару кохання... (Ю. Яновський);

// розм. Про жінку – німкеню взагалі (перев. з негативним забарвленням).

Шеф “організаціон Тодт”, франтуватий, уже лисий золотозубий панок, привіз з собою навіть якусь високу і страшенно худющу фрау (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. фрау — фра́у іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фрау — Пані німецька  Словник чужослів Павло Штепа
3. фрау — невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища. || розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фрау — фра́у (нім. Frau – пані) ввічливе звертання до заміжньої жінки у німців.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фрау — ФРА́У, невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища. — Однаково, я не наважуся назвати Вас фрау, бо ваше серденько ще, безумовно, не пізнало справжнього жару кохання… (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах