Орфографічний словник української мови

фрау

фра́у

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фрау — Пані німецька  Словник чужослів Павло Штепа
  2. фрау — ФРА́У, невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки в німців, а також при називанні її імені та прізвища. – Однаково, я не наважуся назвати Вас фрау, бо ваше серденько ще, безумовно, не пізнало справжнього жару кохання... (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. фрау — невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища. || розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фрау — фра́у (нім. Frau – пані) ввічливе звертання до заміжньої жінки у німців.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фрау — ФРА́У, невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища. — Однаково, я не наважуся назвати Вас фрау, бо ваше серденько ще, безумовно, не пізнало справжнього жару кохання… (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах