фугувати
ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз.
1. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем.
2. що. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фу́га¹).
ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що.
1. Стругати фуганком.
Фугувати дошки.
2. Вирівнювати поверхню деталей для щільного припасування їх однієї до одної при склеюванні.
Фугувати корпуси бандур і кобз.
3. Вирівнювати за висотою зубці пилки.
Словник української мови (СУМ-20)