фугувати

фугува́ти

I -ую, -уєш, недок. і док., муз.

1》 неперех. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем.

2》 перех. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фуга I).

II -ую, -уєш, недок., перех.

1》 Стругати фуганком.

2》 Вирівнювати поверхню деталей для щільного припасування їх однієї до одної при склеюванні.

3》 Вирівнювати за висотою зубці пилки.

Значення в інших словниках

1. фугувати — фугува́ти 1 дієслово недоконаного виду у музиці фугува́ти 2 дієслово недоконаного виду стругати, вирівнювати  Орфографічний словник української мови
2. фугувати — ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз. 1. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2. що. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фу́га¹). ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що. 1. Стругати фуганком. Фугувати дошки.  Словник української мови у 20 томах
3. фугувати — ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз. 1. неперех. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2. перех. Надавати музичному творові характеру фуги ( див. фу́га¹). ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Стругати фуганком.  Словник української мови в 11 томах
4. фугувати — Фугувати, -гую, -єш гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.  Словник української мови Грінченка