Орфографічний словник української мови

фугувати

фугува́ти 1

дієслово недоконаного виду

у музиці

фугува́ти 2

дієслово недоконаного виду

стругати, вирівнювати

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фугувати — ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз. 1. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2. що. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фу́га¹). ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що. 1. Стругати фуганком. Фугувати дошки.  Словник української мови у 20 томах
  2. фугувати — I -ую, -уєш, недок. і док., муз. 1》 неперех. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2》 перех. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фуга I). II -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Стругати фуганком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фугувати — ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз. 1. неперех. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2. перех. Надавати музичному творові характеру фуги ( див. фу́га¹). ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Стругати фуганком.  Словник української мови в 11 томах
  4. фугувати — Фугувати, -гую, -єш гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.  Словник української мови Грінченка