фукс

ФУКС, а, ч.

Випадково влучний удар у більярдній грі.

Майстерний фукс;

// заст., розм. Випадковість, несподіванка.

Значення в інших словниках

1. фукс — фукс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фукс — -а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі. || заст., розм. Випадковість, несподіванка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фукс — ФУКС, а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі; // заст., розм. Випадковість, несподіванка. Фу́ксом пройти́ (проско́чити і т. ін.) — потрапити випадково, без належних підстав. — На вінику, як та відьма на помелі, хоче [Перегуда] в комунізм фуксом проскочити… (Кучер, Прощай.., 1957, 150).  Словник української мови в 11 томах