фукс

ФУКС, а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі;

// заст., розм. Випадковість, несподіванка.

Фу́ксом пройти́ (проско́чити і т. ін.) — потрапити випадково, без належних підстав.

— На вінику, як та відьма на помелі, хоче [Перегуда] в комунізм фуксом проскочити… (Кучер, Прощай.., 1957, 150).

Значення в інших словниках

1. фукс — фукс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фукс — ФУКС, а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі. Майстерний фукс; // заст., розм. Випадковість, несподіванка.  Словник української мови у 20 томах
3. фукс — -а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі. || заст., розм. Випадковість, несподіванка.  Великий тлумачний словник сучасної мови