фухтель
ФУ́ХТЕЛЬ, я, ч.
Віялка найпростішої конструкції для виділення з обмолоченого зерна легких і довгих домішок.
Для одержання посівного матеріалу з високою абсолютною вагою насіння пропускають через решета (для відокремлення дрібного), а потім кілька разів через фухтель (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)