фібриноген
ФІБРИНОГЕ́Н, у, ч., фізл.
Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин.
Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)