фібриноген

Волокнистий білок плазми крові з групи глобулінів; бере участь у процесі зсідання крові, перетворюючись (під дією ензиму тромбіну) в нерозчинний волокнистий білок фібрин, який разом з елементами клітини утворює згусток.

Значення в інших словниках

1. фібриноген — фібриноге́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фібриноген — ФІБРИНОГЕ́Н, у, ч., фізл. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин. Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. фібриноген — -у, ч., фізіол. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фібриноген — фібриноге́н (від фібрин і ...ген) розчинний білок плазми крові, що належить до групи глобулінів. При зсіданні крові перетворюється на нерозчинний білок – фібрин.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фібриноген — ФІБРИНОГЕ́Н, у, ч., фізл. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин. Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (Анат. і фізіол. люд., 1957, 49).  Словник української мови в 11 томах