фібриноген
ФІБРИНОГЕ́Н, у, ч., фізл. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин.
Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (Анат. і фізіол. люд., 1957, 49).
Словник української мови (СУМ-11)