фігаро

ФІГАРО́, невідм., с.

1. Персонаж комедії П.О. Бомарше “Сефільський цирульник”, що втілював у собі оптимізм.

Якось, наслухавшись казенних люб'язностей та дотепів, нависмикуваних з “Фігаор” та всяких французьких книжечок, вона сіла в карету і сказала йому, закутуючись у духмяне біле хутро своєї ротонди. – Давно за тридцять (із журн.).

2. перен. Спритна, дотепна, енергійна, винахідлива людина.

Меткий Фігаро.

3. Коротка вільного покрою жіноча кофта, яку одягають на плаття або блузку.

Значення в інших словниках

1. фігаро — фігаро́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фігаро — невідм. 1》 перен. Спритна, дотепна, енергійна, винахідлива людина (від імені літературного героя французького письменника П.-О. Бомарше (1732-1799). 2》 с. Коротка вільного покрою жіноча кофта, яку одягають на плаття чи блузку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фігаро — фігаро́ (франц. Figaro) 1. Герой комедій П.-О. Бомарше («Севільський цирульник», «Весілля Фігаро»), що втілював у собі оптимізм «третього стану» в боротьбі з віджилою феодальною знаттю. 2. Переносно – спритна, дотепна, енергійна, винахідлива людина.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фігаро — ФІГАРО́, невідм., с. Коротка вільного покрою жіноча кофта, яку одягають на плаття або блузку.  Словник української мови в 11 томах