фіглювати
ФІГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
1. що, заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь.
Фіглювати стелю.
2. перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.
– Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)