фікус
ФІ́КУС, а, ч.
Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих.
Особливо багату рослинність мають вологі тропічні ліси, в яких переважають велетенські вічнозелені дерева (до 80 м заввишки) – фікуси, макаранги та ін. (з навч. літ.);
// Декоративна кімнатна рослина з широким овальним листям, що належить до цієї родини.
На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (І. Нечуй-Левицький);
Дрімають в зільниках на балконі невільники з далекої чужини – засмучені фікуси й пальми (С. Васильченко);
Фікус рідко сам створює красиву кущову крону. Треба допомогти йому в цьому (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)