фікус

фі́кус

(лат. ficus – смоква)

рід деревних, кущових і ліанових рослин родини шовковицевих. Поширені переважно в тропіках і субтропіках обох півкуль. В СРСР один вид – інжир, що його культивують як плодове дерево. Ф. вирощують у кімнатах як декоративні.

Значення в інших словниках

1. фікус — фі́кус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фікус — [ф’ікус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
3. фікус — ФІ́КУС, а, ч. Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих. Особливо багату рослинність мають вологі тропічні ліси, в яких переважають велетенські вічнозелені дерева (до 80 м заввишки) – фікуси, макаранги та ін. (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. фікус — -а, ч. Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих. || Декоративна кімнатна рослина з широким овальним листям, що належить до цієї родини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фікус — Дерево родини шовковицевих; поширене у тропіках і субтропіках обох півкуль; в молочному соку деяких ф. міститься каучук; ф. вирощують у кімнатах як декоративні рослини.  Універсальний словник-енциклопедія
6. фікус — ФІ́КУС, а, ч. Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих. Особливо багату рослинність мають вологі тропічні ліси, в яких переважають велетенські вічнозелені дерева (до 80 м заввишки) — фікуси, макаранги та ін. (Посібник з зоогеогр.  Словник української мови в 11 томах