філософувати
ФІЛОСОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Те саме, що філосо́фствувати.
До кінця свого життя він [П. Тичина] почував себе молодим, любив усе молоде й зелене, любив годинами філософувати з юними, ще нікому не відомими поетами (з наук.-попул. літ.);
– Я чую, що надлісничий хоче, аби він покинув студії юридичні та й вступив на теологію. Воно й не було би зле, – філософувала стара (О. Кобилянська);
– Упертого коня приручиш лише голодом, – філософував капітан (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)