філософувати
ФІЛОСОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Те саме, що філосо́фствувати.
До кінця свого життя він [П. Тичина] почував себе молодим, любив усе молоде й зелене, любив годинами філософувати з юними, ще нікому не відомими поетами (з наук.-попул. літ.);
– Я чую, що надлісничий хоче, аби він покинув студії юридичні та й вступив на теологію. Воно й не було би зле, – філософувала стара (О. Кобилянська);
– Упертого коня приручиш лише голодом, – філософував капітан (Мирослав Ірчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- філософувати — філософува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- філософувати — ЖМ. мудрувати, розумувати, зап. філософствувати. Словник синонімів Караванського
- філософувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що філософствувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- філософувати — МУДРУВА́ТИ (вдаватися в зайві, непотрібні міркування), МУДРИ́ТИ розм., РОЗУМУВА́ТИ розм., ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ розм., ФІЛОСОФУВА́ТИ розм., ФІЛОЗОФУВА́ТИ заст. — Док.: помудрува́ти, пофілосо́фствувати, пофілософува́ти. Словник синонімів української мови
- філософувати — ФІЛОСОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що філосо́фствувати. До кінця свого життя він [П. Тичина] почував себе молодим, любив усе молоде й зелене, любив годинами філософувати з юними, ще нікому не відомими поетами (Наука і культура.. Словник української мови в 11 томах