1. Словник української мови у 20 томах

філософування

ФІЛОСОФУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. філософува́ти.

Мрії – рефлексії, філософування – це мій світ (Уляна Кравченко);

Початок “Гайдамаків” [Т. Шевченка] становить глибоке філософування поета про плинність і минучість життя (з наук. літ.);

Уникайте загальних міркувань, загального філософування (П. Тичина);

Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філософування — філософува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. філософування — -я, с. Дія за знач. філософувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. філософування — ФІЛОСОФУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. філософува́ти. Мрії — рефлексії, філософування — це мій світ (У. Кравч., Вибр., 1958, 256); Початок «Гайдамаків» [Т. Шевченка] становить глибоке філософування поета про плинність і минучість життя (Курс іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах