1. Словник української мови в 11 томах

філософувати

ФІЛОСОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що філосо́фствувати.

До кінця свого життя він [П. Тичина] почував себе молодим, любив усе молоде й зелене, любив годинами філософувати з юними, ще нікому не відомими поетами (Наука і культура.., 1971, 308);

— Я чую, що надлісничий хоче, аби він покинув студії юридичні та й вступив на теологію. Воно й не було би зле, — філософувала стара (Коб., І, 1956, 148);

— Упертого коня приручиш лише голодом, — філософував капітан (Ірчан, II, 1958, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філософувати — філософува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. філософувати — ЖМ. мудрувати, розумувати, зап. філософствувати. Словник синонімів Караванського
  3. філософувати — ФІЛОСОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що філосо́фствувати. До кінця свого життя він [П. Тичина] почував себе молодим, любив усе молоде й зелене, любив годинами філософувати з юними, ще нікому не відомими поетами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. філософувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що філософствувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. філософувати — МУДРУВА́ТИ (вдаватися в зайві, непотрібні міркування), МУДРИ́ТИ розм., РОЗУМУВА́ТИ розм., ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ розм., ФІЛОСОФУВА́ТИ розм., ФІЛОЗОФУВА́ТИ заст. — Док.: помудрува́ти, пофілосо́фствувати, пофілософува́ти. Словник синонімів української мови